КИЇВ (ч.1)

— Ти до мене з чим? Надіями? Великою Мрією?
— Я до тебе з упередженням.
— Зазвичай мене це не цікавить, але чому?
— Бо у тобі можна фізично і морально загубитись. Легко відчути себе самотнім. У деякому сенсі ти – жорстокий. Києве, тебе переоцінюють!

 Ця подорож була необхідна саме зараз. Доля вдруге давала мені можливість ризикнути і на цей раз я її використала.

— Хочеш з нами до Києва?
— Так, а коли?
— Через чотири дні.
— Добре, я з вами.
   (пройшло декілька годин)
— Ми купили квитки.

Їхало нас четверо. З усієї компан
ії мені була знайома лише одна дівчина. Інші хлопці були її друзі. Я їхала у цілковиту невідомість, бо ми й гадки не мали, де будемо ночувати, що будемо їсти, та взагалі чого очікувати від столиці. Але для чого ж студентські роки, якщо не для ризику та пригод?

19.01.2017
5:46, Київ Центральний

emoqkcolbus

«Пильнуй свої речі!», «Ескалатор на вокзалі? Оу, незвично».
Йдемо до другого за відвідуванням у Європі Макдональдсу. Знайти тут  вільний столик – справа майже неможлива, але вдалося! Чому відразу сюди? Не маємо іншого вибору, бо ми все ще без даху над головою.
Страшенно хочеться спати, трохи їсти. Поруч чути різні мови. Знайома спить прямо за столом. А я пишу смс до батька, що доїхали нормально.

7:00, Макдональдс біля вокзалу
«В Макдональдсі спати заборонено!» — саме так сказав охоронець, підійшовши до нашого стола.
Хлопці через ноутбук починають шукати житло на декілька днів, а ми із Дашою (та сама знайома) вирішуємо прогулятись навколо Маку. Десь удалині видно такий собі урбаністичний пейзаж із багатоповерхівками, трубами промзони. Чути гудки машин, стукіт коліс прибуваючих потягів, крики від яток з їжею, а вдалині шум. Шум великого міста.
Дивне відчуття у свідомості, наче товчок.

UXCebnBK73I.jpg

8:50
Знайшли декілька варіантів ночівлі. Головний вибір був між «у центрі» та «біля вокзалу». Центр більш привабливий, бо є плани погуляти вночі, а метро працює до півночі. Але, чесно кажучи, коли в описі квартири пишуть: «В наличии кондицЫонер», «… до пЕти (стосувалось часу)», то довіра трохи зникає, най, що її вікна виходять на Майдан Незалежності. Все ж таки схилялись більш до центру, тому і варіант обрали за один квартал від Хрещатика.
————
Ох, люди, але ж скільки тут машин! На той час це так мене дивувало. Та людей на вулиці менше, ніж машин.
І ще одна згадка з географії – Київ розташований на пагорбах. А це означає регулярні підйоми угору.

9:22
Треба визнати, що ми йдемо гарним маршрутом, бо минаємо звичайні вулиці та житлові будинки. Це і є справжнє обличчя міста, не туристичне.

84_nnkXe7LE.jpg

Вдалині вже майорить найчервоніша будівля столиці – КНУ імені Тараса Шевченка. Як правильні туристи робимо фото. Сміємося з того, що нам не вистачило б мізків, щоб поступити сюди і йдемо далі.

EVy_mb3H5eY.jpg

9:36, Бессарабський ринок. Хрещатик
Я починаю розуміти, що мені навіть подобається велика кількість машин і цей постійний рух. Три смуги вперед і стільки ж назад. Галас і шум, викликаний ревінням моторів, сигнальними гудками. Все сприймається сильніше і яскравіше, ніж у рідному місті.
Вже не товчок, а тріск. Звук породжує розколину

DSCN5775.JPG

DSCN5773.JPG

А ще я знала, що біля Бессарабського ринку, у арт-центрі Пінчука, розташована кав’ярня «One Love Coffee» — моя естетична мрія.

%d0%b2%d0%b0%d0%bd-%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%ba%d0%be%d1%84%d0%b5

9:56, Хрещатик. Майдан Незалежності
Доволі панорамно оглядаємо Майдан. Не дивлячись на дрібний сніг, що мав додавати романтики, все навколо здається сірим. Обіцяю собі повернутись сюди ввечері.

DSCN5781.JPG

Із київськими цінами бідні мандрівники можуть дозволити собі тільки Мак. На цей раз столик знайшовся одразу. А за сусіднім, як мене запевнила Даша, сидить учасниця другого сезону «Серця трьох» (та, що із чорним волоссям, якщо то суттєве). Через декілька хвилин знову: «Дивись-дивись, там за вікном пройшов MONATIK. Та я впевнена!».
Не скажу, що мене це так дивувало, самий центр столиці, чому ні? Та краще б там пройшов Pianoboy 🙂

13:16, Арка дружби народів
Немає слів. Той вид на Дніпро, мости та Київ взагалі. Його варто побачити кожному. Обов’язково наживо.

dscn5791

dscn5785

Я навіть радію з того факту, що вперше все це бачу взимку. Похмура і сіра погода – не перешкода, кольори є, потрібно тільки придивитись.
Не так багато туристів, власне кажучи, їх практично немає.
———
Заселились у квартиру. Будинок «дивиться» прямо на Бессарабський ринок. Така собі типова київська 5-поверхівка у центрі. Що ж, маємо дах над головою, можна залишити важкий рюкзак та йти на повноцінну прогулянку.

16:51, фірмовий магазин Roshen. Центр

Безымянный.jpg

118 грн – Київський торт. Хочу. Але хочу і «альтернативу» (спосіб приготування кави) у «One Love Coffee». Дилема.
———-
Здійснюється ще одне бажання – глінтвейн. Але, щиро кажучи, я його не допила повністю, бо неможливо роздивлятись вогні Хрещатика, знімати відео для фільму, фотографувати та стежити «Чи не охолов бува глінтвейн?». Він це зробив. Вже теплим його неможливо пити. Відтоді стаканчик з недопитим напоєм супроводжував нас увесь вечір: Майдан Незалежності, метро, станція Гідропарк, ще метро.

JeFZYbO0D5I.jpg

17:18, Дніпро
Дізнаюсь про лінію метро, яка йде на лівий берег Києва.
Отже, наш маршрут: Хрещатик – Гідропарк.
Мабуть, не скоро припиню радіти поїздкам в метро, наче дитина. Бажати, щоб ескалатор їхав довго, а потім із захопленням шукати найкраще місце біля вікна у вагоні.
Воно було того варте – переїхати Дніпро. Особливо, коли їхали назад, в напрямку правого берега. Здавалося, що я стрілою метро наближаюсь до іншого міста. Бачу його чорне тло із золотими капілярами вулиць. Артеріями мостів. Надшвидкий рух машин і людей – кров цього організму.

3SNzFh-yFag.jpg

17:47, Майдан Незалежності
Чому на готелі «Україна» не горить сама назва? Це, мабуть, питання усього вечора.

DSCN5794.JPG

dscn5798

Мало фото. Багато відео. Руки замерзли так, що аж не відчуваю пальців!
Камера Meizu продовжує її улюблену справу – прибирати чіткість з фотографій.

gylh-4wcoc8

———
33 години без сну. Більшість з них на ногах у пошуках (ні, не пригод) вражень та кадрів для фільму.
Завтра мене чекає духовна і в той же час емоційна програма, а поки що спааати.

yTaZRICAx1c.jpg

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s